"Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й ориґінальними строфічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії..." (матеріал з Вікіпедії)
І чому основну увагу приділяють таки формі, а не змістові?
Он як розписали чим конкретно збагатила вона ритміку і строфіку, а тем і мотивів не називають...
значення митця...
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар